у рот тварин

См. также в других словарях:

• рот — а, ч. 1) Порожнина між верхньою і нижньою щелепами з отвором у нижній частині обличчя. || Обрис і розріз губ. || Дзьоб, паща, писок і т. ін. у тварин. •• Диви/тися в рот з цікавістю слухати кого небудь. З пі/ною в ро/ті у великому гніві, зі… …   Український тлумачний словник

• іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

• загнуздувати — ую, уєш, недок., загнузда/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині. 2) перен. Підкоряти своїй волі; приборкувати …   Український тлумачний словник

• зуб — а, ч. 1) мн. зуби, ів. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а також для захисту. •• Зу/би му/дрості останні в зубному ряді великі корінні зуби, які прорізуються в людини… …   Український тлумачний словник